Херсонські підприємці вважають, що законопроєкт №5175 – це нанесення прямої шкоди бюджету

Яскравий приклад такої вірогідності —  це просування лобістами від  металургії законопроєкту № 5175, що у прискореному порядку 1 березня 2021 року зареєстровано у Верховній Раді, та яким планується внести зміни до Закону № 1455-VIII, а саме: подовжити ще на п’ять років експортне мито  на брухт чорних металів у розмірі 58 євро за тону.

Непомітна подія у законотворчості України для більшості українців, але яка стосується буквально кожного  державного підприємства, малого/середнього бізнесу та всіх українців, хто хоч коли-небудь здавав непотрібні  металовироби з власного подвір’я або гаража.

Держави світу застосовують такий неринковий механізм, як мито, у разі, коли є небезпека для враження національних інтересів та недоотримання державою прибутків.  В даному випадку все навпаки: експортне мито 58 євро за тону металобрухту  наносить прямі збитки та недоотримані надходження в розмірі цього мита саме державі Україна, в особі таких підприємств як ДК ”Укроборонпром”, АТ ”Укрзалізниця”, ДП ”НАЕК ”Енергоатом”, АТ ”НАК” ”Нафтогаз України” та інші. Така ситуація витікає з того, що у даному секторі економіки перестають діяти ринкові механізми, всупереч  Законам ”Про захист економічної конкуренції” та ”Про захист від недобросовісної конкуренції”, а починають діяти картельні змови по встановленню цін, узгоджених металургами між собою.  В даному випадку ціни завжди будуть нижче ринкових, як мінімум, на 58 євро за тону.   Зазначене дозволяє  заробляти надприбутки:  за рахунок   58 євро мита, при  щорічній  заготівлі 3 млн. тон,  доходи становлять174 млн. євро (близько 5 млрд гривень) та більше у рік, а за 5 років – 25 млрд. гривень.

Практика встановлення мита на експорт металобрухту за такими країнами як Росія, Казахстан та інші, в яких будується олігархічна модель економіки, де конкуренція та демократія – це антагонізми в державах.

Зазначений вище законопроєкт № 5175 – це нанесення прямої шкоди державі Україна через такі підприємства:

— ДК ”Укроборонпром”:

підприємства  держконцерну (їх близько 100) продають металобрухт, створений в результаті виробничої діяльності на 58 євро за тону нижче, а металопродукцію з меткомбінатів купують за ринковими цінами. Це під час війни з Росією, коли українські Збройні Сили та ВПК мають потребу в кожній копійці.

АТ Укрзалізниця:

як  важливий постачальник якісного металобрухту, та який упродовж 2019-2020 років реалізував  за заниженою ціною 373 000 тон брухту чорних металів, та недоотримав доходів 600 млн. гривень. В планах 2021 року за утилізацію ще     360 000 тон додатково прогнозуються втрати  600 млн грн. В сумі збитки держави становлять 1,2 млрд. гривень  за три роки  тільки по одному підприємству.

— Кожен підприємець малого та середнього  бізнесу, хто залишився в галузі збирання металобрухту, після прийняття Закону  у 2016 році також

недоотримував 58 євро за тону, а це стримувало розвиток та вело до поступового згортання галузі.

За інформацією президента ”УАВтормет”  (НВ Бізнес ”Мито розбрату” від 04.09.2020р.) за період дії вивізного мита з 2016 року                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 у галузі заготівлі металобрухту кількість компаній скоротилась з  2000 до 500, а кількість заготівлі  зменшилась на 1,3 млн. т (з 4,3 млн. т). Тобто, недоотримання валютної виручки  держави  становить 400-500 млн доларів США (збитки держави за п’ять років – 2 млрд. дол.).

На сьогодні на кону 25 млрд. гривень, які не дають спокою металургам,  адже такі надприбутки можливо отримати у разі , якщо законопроєкт №  1575   стане Законом. А це  значить, що  нанесення шкоди державі продовжиться ще на п’ять років.

До 2016 року також  існувало експортне мито, але його розмір становив  до 10 доларів за тону. Таке мито дозволяло (!) більш-менш усім учасникам отримувати ринкові ціни та розвиватись. Після введення в дію Закону від 12.07.2016 р. ринок перестав існувати, оскільки цілу галузь економіки захопили три металургійні групи та   встановлюють свої позазаконні правила, а це вже взагалі нагадує кріпацтво , яке в Україні скасовано 160 років тому.

Взагалі, “завдяки” діючому Закону «Про металобрухт», та введенню блокуючого експортного мита, ринок металобрухту скоротився з 11 млн. тон у 2000 році до 3 млн. тон у 2021 році.

Необхідні наступні кроки для  розвитку галузі та збереження економіки держави :

  • скасувати Закон України «Про металобрухт», як чисто лобістський, який знищує цілу галузь по заготівлі металобрухту;
  • скасувати будь-які обмеження стосовно експорту металобрухту в т.ч. мито, яке знищує конкуренцію, наносить пряму шкоду державі та кожному українцю;

Повинно бути як у Європі, де мито на експорт/імпорт становить  0 %, законодавчі умови на заготівлю металобрухту існують як на будь-які інші відходи. Основне – це екологічні умови і державна реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності.

Зараз лобісти металургів, як мантру, повторюють, що металобрухт для України – це стратегічна сировина. Стратегічна сировина повинна мати справедливу ринкову ціну, а не маніпулятивну  та занижену на 58 євро. Це є експортний продукт і, при інвестиціях у галузь,  з ним можна виходити на міжнародний ринок, отримувати валютні надходження у державу, створювати додаткові робочі місця, а не виганяти людей з торбою до Європи та Росії. Тим більше,  галузь заготівлі металобрухту,  за світовим трендом покращення екології у світі, вирішує одразу два питання:

  • очищує території держави від скупчення відходів металобрухту (таких як автохлам, що лежить вздовж доріг , бо металурги його не купують);
  • при достатніх інвестиціях в обладнання по переробці металобрухту (шредери та ін.) нема викидів СО2   у атмосферу.

Все це може приносити державі стійкі валютні надходження, стабільність  грошовій системі держави та не відміняти базові ринкові закони про підприємництво та справедливу конкуренцію.

В Європі та у  всіх цивілізованих країнах основою економіки вважаються ринкова конкуренція та рівні права всіх суб’єктів суспільства.

 

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Херсон Week: новини Херсонської областi
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: