На Херсонщині реалізовують програму ООН

У Херсонській області триває проєкт Програми розвитку ООН в Україні «Посилення стійкості громад» за підтримки уряду Великобританії. Перша фаза, яка реалізовувалась минулого року, була спрямована на подолання соціально-економічних наслідків пандемії Covid-19. Зараз же триває друга фаза. Про те, які проєкти вже були реалізовані в області, у яких громадах та які ініціативи заплановані, говорили у програмі Сьогодні. Головне.

За словами керівника програми ПРООН з розвитку регіонів Мустафи Саіт-Аметова ситуація по всій країні не була однаковою, були специфічні проблеми, з якими стикалися як на рівні областей, так і на рівні окремих громад, на рівні окремих сіл, міст.

«Дійсно, другий рік поспіль ми живемо в новій реальності, пандемія завдала потужного удару по багатьом аспектам життя людей і з самого початку було зрозуміло, що здоров’ям людей це не обмежиться, що пандемія матиме серйозні наслідки і влив на соціально-економічний розвиток громад по всій Україні. Тому в минулому році, коли ми зіштовхнулися з пандемією, багато з агенцій ООН включилися в оперативну роботу проаналізувати цей вплив, надати рекомендації щодо його подолання було тоді метою. Ми зробили пілотний проєкт і визначили ці наслідки, цей вплив на рівні області і територіальних громад. Так сталося, що цей пілот був запроваджений саме в Херсонській області. Вона стала пілотним регіоном. Завдяки цьому, сьогодні є досить багатий досвід, вже відпрацьований механізм, як з цим працювати, яким вже Херсонська область може поділитися і з іншими регіонами», — розповів керівник програми ПРООН з розвитку регіонів Мустафа Саіт-Аметов.

У 2020 роціЦифро ПРООН разом із Херсонською облдержадміністрацією було запроваджено пілотний проєкт «Місцеве соціально-економічне відновлення».

Мустафа Саіт-Аметов говорить, що з Херсонською областю давно налагоджена конструктивна співпраця.

«В багатьох наших проєктах, програмах громади Херсонської області брали участь і на початку минулого року, десь в лютому-березні, це наше багаторічне співробітництво отримало другий потужний поштовх. Був перепідписаний меморандум про співпрацю, який був доповнений, розширений. І враховуючи таку активність і бажання співпрацювати, ми зробили вибір на користь Херсонської області. І я думаю, що це був правильний вибір, бо така підтримка на всіх рівнях: на рівні обласної влади, місцевих громад, місцевих органів самоврядування і активних організацій громадянського суспільства, які ми маємо в Херсонській області, як наших надійних партнерів, стали запорукою того, що ми маємо позитивні результати», — каже керівник програми.

Процес, як аналізу, так і формування плану відповіді на виклики, пов’язані з пандемією, був побудований в інклюзивний спосіб. Всі були залучені з самого початку. Не було такого, щоб ми для громад Херсонської області розробляли щось без громад Херсонської області.

«На початку нашої роботи була створена робоча група, до якої увійшли представники всіх територіальних громад, представники структурних підрозділів облдержадміністрації, громадські організації, представники деяких міжнародних організацій, Офіс Реформ Херсонської області. Ми включили у цей процес усі зацікавлені сторони. Насамперед, це територіальні громади. І на першому етапі провели більш глибокий аналіз. Це було дійсно виправдано, бо ось ця «середня температура по палаті» не завжди показує глибинні проблеми», — розказує чоловік.

На додачу до попередньо проведених загальнонаціональних опитувань домогосподарств, опитувань малого і середнього бізнесу, ці дання вже мали на руках, а ще додатково провели поглиблений аналіз на рівні територіальних громад.

«Потім, маючи на руках ці результати, спільно з членами робочої групи, було розроблено план протидії наслідкам COVID-19, який був побудований із самого початку в дуже прагматичний спосіб, бо він являв собою не лише загальні напрямки чи загальні завдання, а фактично містив набір проєктів, готових до реалізації. Ми мали те, що пропонували громади, виходячи з тієї ситуації, яка існувала, цілий набір проєктів, ініціатив, причому різного характеру», — розказує Мустафа Саіт-Аметова.

розвиток регіонівФото: Сергій Перепелиця/ПРООН в Україні

Всі ці програми були направлені і на покращення доступу до онлайн освіти, і до адміністративних послуг, покращення соціально-економічної ситуації, економічного розвитку.

«Ми бачили з самого початку, що саме ті ініціативи, які допомагають створити нові економічні можливості, вони з одного боку дозволяють зменшити негативний вплив на в тому числі доходи громадян, а з іншого боку, використати той потенціал і можливості, які створила ця ситуація особливо для Херсонської області, у якої є значний туристичний потенціал і потенціал для розвитку внутрішнього туризму, тобто це був такий процес спільного творення, до якого долучилися територіальні громади, на виході ми мали дуже реалістичний план, який був набором практичних проєктів», — говорить керівник програми розвитку регіонів.

За його словами далі дивилися, які саме проєкти увійшли в цей план. Частин проєктів, яка не потребувала довгого часу для реалізації, і не потребувала значних коштів, була підтримана терміново.

«Багато громад, сімей на території Херсонської області, стикнулися з проблемою доступу до онлайн освіти в умовах карантину, особливо ситуація була серйозною для багатодітних сімей, де існує дефіцит у забезпеченні гаджетами, щоб діти могли нормально вчитися онлайн. Діти з малозабезпечених сімей були забезпечені з одного боку гаджетами, які дозволяли їм брати участь у освітньому процесі, з іншого боку – було проаналізовано, який є доступ до інтернету. Якщо вони потребували також доступу до інтернету, то відповідне обладнання встановлювалось. В деяких громадах були значно покращені можливості шкіл. Громада також зі свого боку співфінансувала, давала кошти на це і таким чином у цій співпраці ми створили покращений доступ до онлайн освіти», — розказав керівник програми ПРООН з розвитку регіонів Мустафа Саіт-Аметов.

розвиток регіонівФото: Сергій Перепелиця/ПРООН в Україні

Інший напрямок, наприклад, це доступ до засобів швидкої діагностики. У багатьох громадах для того, щоб отримати швидку діагностику, потрібно було людям кудись їхати навіть за простим діагнозом. Були придбані спеціальні засоби, які називаються мобільні кейси для швидкої діагностики. Ними були забезпечені місцеві ФАПи.

Третій напрямок – мобільні адміністративні послуги. Багато ЦНАПів по регіону потребували засобів для обслуговування людей у віддалених громадах. Це ми робили у різний спосіб. Було закуплено мобільні кейси, де в одному чемоданчику зібрані основні засоби. Це віддалене місце роботи оператора, який надає адміністративні послуги громадянам. На виїзді співробітник ЦНАПу може надавати такі послуги.

«Окремим блоком стоять проєкти, які створили нові можливості для доступу до робочих місць і до покращення місцевої інфраструктури розвитку туризму. Я зараз хочу навести приклад Присиваської територіальної громади, де були створені можливості для залучення туристів і таким чином створення можливості заробітку для місцевих жителів. Тут ми працювали над тим, щоб створити нові можливості для проведення фестивалів, коли це можливо проводити, туристичних маршрутів, маркування, обладнання велопарковок, інші заходи. Таким чином ми створюємо можливості розкрити найбільш повно той величезний потенціал громади, яка має унікальний ресурс, природні можливості для розвитку туризму. Такий потенціал має не лише Присиваська громада. Багато громад Херсонської області мають великий потенціал для розвитку туризму», — говорить керівник програми з розвитку регіонів Мустафа Саіт-Аметов.

Швейний цех у смт Нижні Сірогози перепрофілювався на шиття стратегічно необхідних масок і забезпечив роботою місцеве населення. Тут придбали додатково необхідні швейні машини, оверлок, тканини та уклали договір із районним центром зайнятості про навчання швейній справі жінок із сільської місцевості. Для них провели офлайн та онлайн тренінги, навчили розкроювати, працювати зі швейним обладнанням. Нині свої вироби вони продають у текстильній крамниці при підприємстві.

Голова ГО «ЦЕНТР СІМЕЙНОГО ДОБРОБУТУ» Наталія Дєєва, розказала, що така спіпраця дуже важлива, бо це крок для розвитку організації.

«В рамках проєкту співпраці з ПРООН нашій організації «Центр сімейного добробуту» та соціальному підприємству «Сімейка» було надано технічну підтримку, швейне обладнання, консультаційну підтримку. Завдяки цьому проєкту, ми змогли організувати жінок, які залишились без роботи під час пандемії, на навчання виявилось багато охочих, і задіяти в робочому процесі. В першу чергу ми нашивали маски. Зараз у нас дві групи жінок пройшли навчання і на сьогодні ми вже третю групу набираємо. Тому, що багато охочих просто навчитись шити і мати можливість вдома працювати. Технічно наше підприємство дозволяє зараз задіювати цих людей. Ми захопили на сьогодні вже більше 30 людей. Працюємо разом з Центром зайнятості і вони направляють до нас на навчання дівчат», — каже Наталія Дєєва.

розвиток регіонівФото:Сергій Перепелиця/ПРООН в Україні

Цей процес спільного творення плану продовжився. Регіональний план протидії наслідкам COVID-19, був розрахований на три роки з 2021 по 2023 роки. Робоча група, яка досі існує на регіональному рівні, займалася протягом цього року моніторингом того, що вже зроблено, і оновленням цього плану. Відповідно до результатів проведеного аналізу у липні-серпні цього року, цей план був виконаний на 60%.

«На сьогодні вже включені нові проєкти, які з урахуванням сьогоднішніх реалій матимуть позитивний вплив на ситуацію. План був знову затверджений і цього року ми оголосили вже нову фазу, розширену, де ми маємо більше ресурсів, більше можливостей, оголосили конкурс місцевих ініціатива, отримали 80 заявок, частково вони включені в план реалізації, частково такі, що ми отримали додатково. Що цікаво, в цю роботу також включилися громадські організації і не лише з Херсонської області. Єдиною умовою було те, щоб ініціативи саме спрямовувала громада Херсонської області, а долучитися до них могли і інші регіони», — розповів керівник програми розвитку регіонів Мустафа Саіт-Аметов.

розвиток регіонівФото:Сергій Перепелиця/ПРООН в Україні

Важливим моментом для розвитку ругіонів є цифровізація. Декілька ініціатив на регіональному рівні направлені на створення можливостей для громад покращеному доступу до цифрової інфраструктури, яка швидко оновлюється і вдосконалюється. Це нові можливості і для економічного розвитку, для кращого обслуговування громадян, надання публічних послуг в громадах, і це саме той напрямок, який буде розвиватися і надасть потужний поштовх в розвитку Херсонщини.

Особливістю програми є те, що надається не лише підтримака у розвитку, а й навчання для жителів суміжних регіонів та АР Криму.

Ольга Петренко. Суспільне.Херсон

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Херсон Week: новини Херсонської областi
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: