Несплати споживачів за послугу централізованого обігріву сягнули колосальної суми у двісті мільйонів гривень. Та інакше й бути не могло, адже тепло надавали за збитковим тарифом, що не змінювався з 2018 року. У той час, коли стрімко дорожчали газ та електроенергія, зростала мінімальна зарплата. А різницю між ним та собівартістю муніципальна влада, яка цей тариф затверджує, тривалий час сповна не відшкодовувала.

«Лише з 2016-го по 2019 рік нашому підприємству не повернули 63 мільйони гривень різниці в штучно занижених тарифах», — констатує заступник директора КП «Херсонтеплоенерго» з розвитку Євгенія Колеснікова.

Як засновник згаданого комунального підприємства, міськрада Херсона також несе відповідальність по виплатах за кредитом Світового банку у 22 мільйони доларів, наданого для розвитку та впровадження енергозберігаючих технологій ще три роки тому під пільгові 2,1 відсотка річних. Пільгові-то вони пільгові, але цих відсотків накопичилося аж 28 мільйонів гривень (цифру офіційно підтверджує прес-служба міськради). І саме підійшов час їх повертати.

«Херсонтеплоенерго» не має для цього жодних фінансових резервів, тож «потрусити скарбничку» доведеться міськраді — недарма ж попередній міський голова Володимир Миколаєнко підписував гарантійний лист про виконання зобов’язань перед СБ.

Надалі економічно обґрунтований вихід залишається один: піднімати тариф за опалення. До нього треба включати так звану інвестиційну складову (сто мільйонів гривень з кредитної лінії, витрачених на ремонт мереж, придбання нової техніки та модернізацію обладнання котелень обласного центру). Проте й після цього зрости можуть не виплати за обігрів, а тільки борги споживачів. За рівнем доходів населення Херсонщина хронічно пасе задніх з-поміж усіх українських регіонів, тож після подорожчання послуги ці борги неплатоспроможного населення тільки зростатимуть. Але з такими невтішними розкладами минулий опалювальний сезон може виявитися останнім в історії підприємства, яке чесно працювало на громаду.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ. Голос УКРАЇНИ