У Херсоні планують позбутися низки бібліотек

В Україні та світі є багато прикладів модернізації публічних  бібліотек — коли вони ефективніше виконують свої класичні функції та додають інші. Тим часом у  Херсоні рішенням міської ради без попереднього оприлюднення його проєкту  було віддано на приватизацію 87 об’єктів комунального майна. Серед них і бібліотеки.

Куди зникли чотири мільйони

Детально про несподівану приватизацію можна прочитати в матеріалах видання Кавун-city. Якщо коротко, то маємо наступне:

  1. В порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації» 20 грудня проголосували за приватизацію приміщень комунальної власності, хоча попередньо перелік не опублікували, як того вимагає Закон (за 20 днів до сесії).

  2. Одна з бібліотек, приміщення якої потрапило під приватизацію, відкрита цією ж каденцією депутатів у 2016 році на прохання мешканців мікрорайону Острів, де не було бібліотек.

  3. Пізніше — під час ухвалення бюджету на 2020-й рік — депутати зменшили фінансування закладів культури Херсона на 4 мільйони гривень на рік. Як виявилось, це кошти бібліотек на заробітну платню: понад 70 ставок.

  4. Начальниця управління культури вже видала наказ про можливе скорочення та оптимізацію бібліотек Херсона.

Міський голова у прямому ефірі Суспільного обіцяв розібратись із приватизацією комунального майна: він зауважив, що не бачив у переліку об’єктів бібліотек, але обов’язково перевірить їхню наявність.

Наступного ж дня рішення міський голова підписав. Отже, розібрався. Секретар міської ради Олена Урсуленко підписала дане рішення з запереченнями: вона наголосила саме на порушенні процедури ухвалення. 27 грудня рішення вже опублікували на сайті Херсонської міської ради — отже, воно набирає законної сили.  Отже, маємо:

  1. Щонайменше дві бібліотеки — на Острові  — лишаються в приміщеннях, які виставляють на приватизацію. Начебто бібліотеки не закривають, але новий власник навряд захоче здавати в оренду 354,1 кв м за за 1 гривню на рік, як це відбувається зараз у бібліотек: вони будуть змушені орендувати за ринковою ціною. Де вони візьмуть кошти? Або змушені будуть переїхати, або — з міського бюджету. В разі переїзду витрачаються додаткові кошти на переміщення, облаштування і ремонт, як і за умов оренди за комерційною ціною. В чому оптимізація і підвищення ефективності їхньої роботи — її просто немає.

  2. Скорочення штату працівників бібліотек на 60 — 70 осіб — це закриття або об’єднання понад 10 бібліотек-філій. За словами керівництва централізованої бібліотечної системи, з ними ці варіанти ніхто не погоджував. Йдеться про чотирьох депутатів, які у складі комісії з розгляду проєктів розвитку соціально-культурних установ Херсона висловились за оптимізацію бібліотек. Тобто фактично ці четверо депутатів і вирішують долю щонайменше 60-ти працівників у місті.

Іще місяць розглядався бюджет Херсона на 2020-й рік, який вчасно — до 25 грудня 2019-го — так і не ухвалили. В проєкті документу станом на 23 січня 2020-го  раптом з’явилися коригування: з управління культури «зняли» 4 мільйона  гривень. Причому ці коригування не були оприлюднені, як того вимгає закон, заздалегідь. Чотири мільйони виявились зрештою зарплатою бібліотекарів. Тобто в останній версії проєкту бюджету на 2020-й рік з бібліотекарів зняли 4 мільйони зарплати, а це — понад 70 ставок.

Закриття закладів культури — саме бібліотек — під виглядом оптимізації у Херсоні нагадує спробу вхопити ласі шматки комунального майна наприкінці депутатської каденції. Артем Кияновський, депутат Херсонської міської ради, який власне і заявив про неефективність роботи бібліотек, наголошував на тому, що деякі бібліотеки працюють погано, неефективно — і набагато краще на їхньому місці облаштувати, наприклад, будинки творчості для дітей та інші дитячі заклади. Особливо наголошував від на приміщеннях бібліотек №6 (вулиця Московська) та №22 (вулиця Київська), які знаходяться поруч із корпусом Школи гуманітарної праці, яку Артем Кияновський очолює. Про таємничу комісію — далі.

Майно бібліотек під прицілом не перший рік

Далеко не вперше депутатський корпус звертає увагу на майно бібліотек. Але досі був лише один гучний скандал — 2017 року. Тоді вдалось інформаційною хвилею та проведенням круглого столу стишити зазіхання на комунальне майно. Минуло рівно два роки — і депутати вирішили повторити спробу. Тільки вже ва-банк.

Таємнича комісія

6 грудня 2019 року Херсонський міський голова розпорядився створити комісію, яка б вивчила задоволення попиту мешканців на сучасні публічні послуги.  Однак в розпорядженні — жодного слова про культуру та бібліотеки!

Далі — склад комісії, в якій немає жодного представника сфери культури.

Але і це не все. Жодного протоколу комісії на сайті міської ради не оприлюднили. Довелось дізнаватися через окремі запити. І що виявилося? Порядок денний засідань комісії більше схожий на пошук способів для закриття бібліотек, аніж на вивчення потреби мешканців міста в сучасних публічних послугах. Більш того, члени комісії не відвідали жоден заклад культури — до, під час чи після її роботи.

Отже, зі слів Артема Кияновського, відсутнє ефективне використання бібліотек-філій у місті. Виключно на цих підставах комісія вирішує «оптимізувати» бібліотеки. Причому оптимізація чомусь у депутатів Херсонської міської ради сприймається лише як процес скорочення, хоча насправді це пошук рішень, які влаштували б усі сторони. Тобто під оптимізацією можна розуміти і розширення мережі.

Саме після цих протокольних рішень комісії, яка не має повноважень змінювати бюджетні призначення, проголосували за приватизацію бібліотечних приміщень. А згодом — за зняття 4 мільйонів гривень з зарплат бібліотекарів без будь-яких попередніх розрахунків.

Відкрити не можна закрити

Одна з бібліотек, яка потрапила під приватизацію, — №24 в мікрорайоні Острів. Її відкрили за нинішньої каденції депутатів у 2016 році на численні прохання мешканців, адже саме на Острові закладів культури, зокрема бібліотек, для дорослих не було. Тоді контроль за виконанням рішення поклали зокрема на Валентина Суха, який на той момент очолював профільну депутатську комісію. Хто знав, що три роки потому Валентин Сух висловиться в підтримку так званої оптимізації.

Лише у 2019 році на бібліотеку-філію №24 було витрачено 500 тисяч гривень бюджетних коштів — і це лише безпосередньо прямі витрати, які можна побачити на 007.org.ua: ремонти, придбання. А також є зарплати, комунальні послуги. Тобто у 2016 році Централізована бібліотечна система отримала приміщення для бібліотеки у стані, яке потребувало ремонту, здійснила цей ремонт, а тепер приміщення віддають під приватизацію. Чи варто зазначити, що поруч здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку (вулиця Патона, 4), на що передбачені кошти міського бюджету у бюджеті 2020 року? Отже, сусіднє приміщення стає дуже ласим, як для мікрорайону, де має вирости новобудова. Також варто взяти до уваги, що у приміщенні, де знаходиться бібліотека, більше половини першого поверху віддали в оренду на 34 роки (!) Тетяні Полтавцевій — дружині депутата Херсонської міської ради Євгена Назаряна — всього за два дні до голосування за приватизацію, 18 грудня 2019 року..

В сухому залишку

Що маємо наразі?

По-перше, позов. Відповідно до порушень, які здійснила Херсонська міська рада, авторка цього матеріалу подала позов до Херсонського окружного адміністративного суду про скасування рішення Херсонської міської ради №2256 від 20.12.2019 року, яке стосується приватизації об’єктів комунальної власності. Також у позові є вимога про скасування рішення про бюджет у частині зняття 4 млн грн, оскільки це порушення низки законодавчих актів. Наразі відкрили спрощене письмове провадження, тобто питання скасування рішення має вирішитись протягом лютого — березня цього року

По-друге, зухвале порушення законодавства посадовими особами Херсонської мської ради та депутатами. Все це вказано і в зазначеному позові.

По-третє, подібні дії — закриття бібліотек — наразі відбуваються в Запоріжжі та Маріуполі. В іншому ключі, за інших підстав, але одночасно з Херсоном. Про це ми будемо писати окремо, але зазначимо одразу: і Херсон, і Запоріжжя, і Маріуполь є містами, наближеними або до тимчасово окупованого Криму, або до зони проведення Операції об’єднаних сил. Закриття закладів культури — саме бібліотек — під виглядом оптимізації саме тут нагадує наступ на культуру в період війни та окупації.

Де розвивають, доки у нас закривають

Доки в Херсоні тривають баталії щодо можливого закриття бібліотек — без слова «закриття», але з прямою дією, в інших містах України бібліотечну справу розвивають і створюють справжній український бібліопростір.

Сєвєродонецьк

У місті, яке постраждало від неоголошеної війни, містянка Ольга Княжич збирає українські книжки до бібліотеки:

«По місту і районах фінансують бібліотеки. Купують для них українські книжки. Усі бібліотекарі, з якими я розмовляла, кажуть: на нашу область дається крапля в морі. Якщо врахувати зросійщені книжкові фонди, то українська книга – це невеликий відсоток. 

Зараз по містечках і селах неокупованої Луганщини батьки здебільшого прагнуть, щоб діти читали українською, бо це – мова навчання. 

З огляду на все це подумалось: давайте попросимо книг у всіх, кому не байдуже українське слово. Україна відгукнулась. Фактично ми – на передовій, де йде боротьба за душі, за мову, за самоідентифікацію. Треба розуміти хто ми, знати точно, що ми – не малороси». 

4 січня цього року пані Ольга написала у фейсбуці із проханням допомогти: не грошима – книгами! Люди почали надсилати пакуночки. Хто 2-3 книги, хто – пакунок під 30 кілограмів, розповіла нашим колегам зі Свои.City пані Ольга. Отже, попит на українську книгу є, якщо люди самотужки створюють бібліотеки.

Гранти на розвиток бібліотек

ПРООН наразі надає гранти саме на розвиток бібліотек: на концепцію розвитку біблоітек Луганщини та Донеччини. Триває пошук координаторів і виконавців проєкту на місцях. Тобто міжнародні інституції зацікавлені саме в розвитку бібліотек в Україні — аж ніяк не в скороченні.

Сучасні бібліотеки у світі

Наразі світові тенденції розвинутих країн свідчать про розвиток і трансформацію бібліотек у публічні простори, де можна не лише читати, але й отримувати адміністративні послуги та інформацію. Подібні проєкти є і в Україні — наприклад, пазл-бібліотека у Львові.

Пазл-бібліотека — оригінальна мозаїка, яка складається з різних напрямів діяльності: культурно-просвітницької, інформаційної, дозвільної, інтелектуальної, комунікативної — це своєрідні фрагменти образу сучасної, креативної, відкритої бібліотеки для дітей.

На ремонт цієї бібліотеки витратили 800 тис грн — це разом із проектними та ремонтними роботами, закупівлями обладнання, меблів та техніки. Бібліотека, яка працює з 1980 року, маленька, але стала справжнім дитячим вуликом, адже навколо — багато багатоповерхівок, отже, чимало родин із дітками. До ремонтних робіт приміщення перебувало в жахливому стані, тому що були великі проблеми з каналізацією, які спричиняли постійне підтоплення. Зараз тут 2700 записаних читачів. Працюють різноманітні майстер-класи, гуртки, інтелектуальний клуб, бібліоняня, де можна залишити дошкільнят — де з ними будуть займатись фахівці. І, як кожна наша бібліотека — це не книгосховище, а простір для спілкування, місце неформальної освіти, де діти, школярі та студенти можуть готуватися до занять.

Подібного прагнуть і херсонські бібліотеки. Вони впроваджують креатичні проєкти, проте не мають гідної підтримки місцевої влади. Навпаки, стикаються з її бажанням позбутися  частини філій. На фінішній прямій — перед місцевими виборами.

 

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Херсон Week: новини Херсонської областi
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: